Батьки часто не здогадуються про те, що їхні діти зазнають впливу наркотиків. Як зрозуміти, що дитина вживає наркотики і чому це відбувається? У шкільні роки діти багато часу проводять у колі своїх ровесників і хочуть домогтися від них поваги та визнання. У студентстві залишивши рідну оселю, надані самі собі. Бажання спробувати нове або стати “своїм” у новій компанії часто підштовхує підлітка до залежності. Батькам важко прийняти цю реальність чи усвідомлення проблеми приходить надто пізно, коли ситуація виходить з-під контролю.

Як дізнатися, чи вживає дитина наркотики?

Дітям, як правило, важко приховати зміни в поведінці, тому батьки та вчителі повинні завжди бути настороже щодо раптових змін у поведінці, навіть якщо ці зміни здаються характерними для дорослішання або статевого дозрівання.

Основні ознаки залежності

Зверніть увагу на ознаки наркотичної залежності, щоб бути цілком упевненим у своїй думці. Не панікуйте, поставтеся до ситуації з холодним розумом. Слідкуйте за змінами з різних сторін. Основні ознаки того, що дитина вживає наркотики: Фізіологічні:

• шкірні покриви набули блідого відтінку;
• відсутність або порушення апетиту і як наслідок втрата у вазі;
• хода стає хитка і незграбна;
• очі стають червоні, каламутний відтінок склер, іноді присутні мішки чи синці під
• очима;
• нечітка та повільна мова.

Психологічні:

• різкі перепади настрою, як правило, без зрозумілих причин;
• конфліктність у школі, інституті, часті прогули без важливих причин; сонливість або безсоння, зниження інтересу до всього, що відбувається навколо;
• нове коло спілкування, брехня, агресивне ставлення до критики;
• порушення пам’яті.

Якщо ви дізнаєтеся, що ваша дитина вживає наркотики, це, звичайно жахливо. Але не варто впадати у відчай і опускати руки — підліткова наркоманія, на жаль, є досить поширеною проблемою в багатьох країнах світу.

Як допомогти наркоману?

Ви не знаєте що робити, якщо дитина вживає наркотики, прийміть ситуацію, поставтеся до цього серйозно.

Перший і найважливіший крок — поговорити з підлітком. Однак до цього слід підходити дуже м’яко, не вказуючи на недоліки дитини та не принижуючи її. Не звинувачуйте, не поводьтеся грубо, оскільки наркотично залежні також дуже схильні до самоушкодження і навіть самогубства.

Наступним важливим кроком — розробка плану дій залежно від серйозності проблеми: підліткам може знадобитися велика психологічна і навіть емоційна підтримка, а також лікування залежності. Це мають вирішувати професіонали, а не батьки чи самі залежні.