Співзалежність

Співзалежність – це хвороблива залежність від людини, її дій, настрою, поведінки. В нашому випадку – від того, хто знаходиться у проблемі.

Це така сама хвороба, як і залежність. На жаль, така реальність, але наркоманія, алкоголізм чи ігроманія не можуть існувати без неї. З цього випливає, що в таких випадках хвора вся родина!

Вас це здивувало? Певно важко це усвідомлювати, та чим раніше Ви це зрозумієте, тим ефективніше буде відбуватися як одужання Вашого рідного, так і Вас самих.

Чому виникає співзалежність?

Зазвичай – це згубні установки ще з самого дитинства. Коли на Вас звалювали вантаж непосильних для Вас обов’язків, що не відповідали Вашому віку.

Наприклад, заспокоїти п’яного родича, адже Вас він точно не чіпатиме. Або коли Ваша мати/батько ділилися з Вами своїми проблемами, запитували поради у зовсім недитячих питаннях: розлучення, фінансові витрати, робота.

Або Вас звинувачували у своєму поганому почутті або проблемах. Наприклад, що Ваші оцінки спричинили головний біль чи сварки. Для Вас, як для дитини, ставало звичним, що від Вас залежить буквально все.

Ці установки нікуди не поділися у дорослому житті. Таку дисфункціональну модель Ви могли перетягти у свою сім’ю, що в подальшому спровокувало залежність Вашого рідного.

Прості істини, що необхідно зрозуміти про співзалежність

Проживати життя іншого – її кредо. Ви не вмієте жити своїм життям! Ви граєте в «гру» співзалежності, котра затягує Вас. Вона має три деструктивні ролі – переслідувач, рятівник та жертва. По-іншому це називається «трикутник Карпмана».

Трикутник Карпмана

Переслідувач

Почнемо з переслідувача. Це така собі модель поведінки, коли Ви намагаєтесь взяти життя іншого повністю під свій контроль.

Ви можете робити регулярні обшуки, тайкома ритися в його телефоні, підслуховувати дзвінки, не випускати його з дому, погрожувати. Часто такий спосіб взаємодії призводить до сварок та непорозумінь.

«Вдома постійні утиски, а отже буду вживати їм на зло» – саме такі думки можуть з’явитися у залежного.

Рятівник

Як же тут без рятівника! Ваше життя буквально зосереджене на залежному! Треба його врятувати, треба розв’язати його проблеми, треба влаштувати його на роботу…

Стільки багато «треба», але кому? Не залежному, а саме Вам треба якось «покращити» його життя. Ви за ним «бігаєте», а йому зручно, що біля нього є ті, хто впораються з усіма його проблемами. Є мама (батько, дружина, чоловік тощо), котра хай там що прийде та розгребе всі замети: і з правоохоронними органами домовиться, і борги віддасть, і начальника вмовить, щоб не звільнив.

«Яка різниця, мене й так витягнуть, куди б я не втрапив» – приблизно так думає залежний, коли бачить таке відношення.

Жертва

Що ж і остання – жертва. Коли він Вас тероризує, вимагає від вас гроші, а Ви, у свою чергу, піддаєтесь на провокації й знову даєте…

Ви нічого не змінюєте, адже боїтесь, що невиконання його умов може призвести до скандалу, або навіть більше – він піде з дому, щось з собою зробить, або встряне в якусь халепу.

Є такі випадки, що залежний навіть виносить останнє з дому, а рідним страшно йому щось сказати. Він відчуває себе володарем у цій ситуації та продовжує робити те ж саме, а саме вживати…

Важливо

Звичайно ніхто не застрягає на одній ролі, вони постійно переплітаються і ця небезпечна «гра» продовжується. Чому небезпечна? Адже в таких умовах успішно розвивається і сама залежність. Якщо нічого з цим не робити, то закінчитися все може дуже сумно, а саме – смертю.

Як впоратися зі співзалежністю?

В першу чергу Вам необхідно усвідомити, як ми вже казали, що це хвороба. Без Вашого чіткого розуміння, що проблема є і її необхідно вирішувати, зробити щось буде неможливо. Ідентично до залежності, вона вимагає втручання спеціалістів.

Для того щоб їй зарадити, «Пальміра» організовує безкоштовні групи та семінари для співзалежних. Відвідуючи їх ви зможете:

• Навчитися, нарешті, жити своїм життям.
• Виходити зі згубних ролей «трикутника Карпмана».
• Отримати знання про хворобу залежність та співзалежність.
• Отримати практичні навички, як правильно спілкуватися та поводити себе із залежними під час вживання, реабілітаційного процесу та по його завершенні.
• Почати спілкування з такими самими видужуючими співзалежними, що допоможе відчути підтримку, зрозуміти, що Ви не самі.
• Висловитись на рахунок своїх почуттів та переживань.
• Поспілкуватися з персоналом та керівниками реабілітаційних центрів.
• Навчитися мотивувати залежного до змін не словами, а своїми діями.
• Будувати здорові відносини з Вашим оточенням.

Таким чином, працюючи над собою, Ви неодмінно будете спричиняти позитивний вплив як на свій стан, так і на одужання Вашого рідного. Дотримуючись рекомендацій спеціалістів Ви зможете зарадити цій проблемі!