Лікування залежності від снюса

Так. Снюс містить високі концентрації нікотину, який швидко всмоктується через слизову рота. ВООЗ та CDC класифікують бездимний тютюн як такий, що викликає виражену нікотинову залежність (F17.2 за МКХ-10).

Дратівливість, тривога, порушення сну, посилений потяг до нікотину, зниження концентрації уваги, головний біль, підвищений апетит. Симптоми зазвичай максимальні в перші 3–5 днів і слабшають протягом 2–4 тижнів.

Доказова медицина рекомендує нікотин-замісну терапію (пластирі, жувальні гумки, льодяники), варениклін або бупропіон. Конкретний препарат, дозу й тривалість визначає лікар з урахуванням стажу вживання та супутніх захворювань.

Частина людей припиняє вживання самостійно, особливо за короткого стажу та низької дози. Однак при тривалому вживанні, тяжкому синдромі відміни або зривах ефективнішим є супровід нарколога з фармакотерапією та психотерапією.

У підлітків нікотин порушує дозрівання головного мозку, погіршує пам’ять і увагу, підвищує ризик тривожних розладів, агресивності та переходу до інших форм залежності. Уражається також слизова рота і серцево-судинна система.

Активна фаза фармакотерапії зазвичай триває 8–12 тижнів, психотерапевтичний супровід — від 3 до 6 місяців. Підтримуюче спостереження для профілактики рецидиву рекомендовано протягом року.

Ні. Нікотин проникає через плаценту, підвищує ризик передчасних пологів, низької маси тіла плода, порушень розвитку нервової системи. ВООЗ рекомендує повну відмову від будь-яких форм тютюну під час вагітності та лактації.