Лікування залежності від анаші в Києві

Так. За даними NIDA та ВООЗ, регулярне вживання канабісу може призводити до канабіноїдної залежності (F12.2 за МКХ-10). Ризик зростає при ранньому початку вживання (до 18 років), щоденному використанні та при високій концентрації ТГК у продукті.

Найчастіші прояви: дратівливість, тривожність, порушення сну, зниження апетиту, неспокій, депресивний настрій, головний біль. Симптоми зʼявляються через 24–72 години після припинення, досягають піку на 2–6 добу і поступово згасають упродовж 1–2 тижнів.

Психотерапевтичні методи з найкращою доказовою базою: когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), мотиваційне інтервʼю (МІ), управління непередбачуваними ситуаціями (contingency management) і сімейна терапія для підлітків. Найкращий результат дає поєднання кількох підходів.

Станом на сьогодні немає медикаментів, схвалених FDA або EMA спеціально для лікування канабіноїдної залежності. Лікар може призначити симптоматичну терапію (наприклад, для корекції безсоння або тривоги), але основою лікування залишається психотерапія та реабілітація.

Гостра фаза (детоксикація і стабілізація) — близько 1–2 тижнів. Активна психотерапевтична робота — від 3 до 6 місяців. Підтримуюча терапія та профілактика рецидивів — 12 місяців і довше. Конкретні строки визначає лікар-нарколог індивідуально.

Так, у багатьох випадках лікування канабіноїдної залежності проводиться амбулаторно. Стаціонар рекомендують при тяжкому синдромі відміни, супутніх психічних розладах (депресія, психоз, тривожний розлад), відсутності соціальної підтримки або при невдачі попередніх амбулаторних спроб.

Зверніться по консультацію до нарколога або психотерапевта самостійно — фахівець підкаже стратегію розмови (підхід CRAFT — Community Reinforcement and Family Training має доказову базу). Уникайте звинувачень, говоріть про конкретні факти і власні переживання, пропонуйте конкретний крок (наприклад, спільний візит до лікаря).