Абстинентний синдром - все дуже серйозно!

Про те, що собою являє абстинентний синдром, знає кожна людина, у сім’ї якої живе залежний від наркотиків або алкоголю. Нижче ми розповімо вам про те, у чому виражається цей синдром і чим він загрожує.

Абстинентний синдром - опис

Офіційно визначення описує цей синдром як комплекс соматичних, психічних і неврологічних розладів. Якщо говорити менш офіційно, то це один із симптомів алкоголізму і наркоманії. Проявляється синдром, коли людина різко припиняє вживати психоактивну речовину.

Залежно від речовини розрізняють синдроми відміни:

• алкоголю
• опіоїдів
• канабіоїдів
• кокаїну
• заспокійливих або снодійних препаратів
• стимуляторів
• нікотину
• галюциногенів
• аерозольних розчинників
• кількох психоактивних сполук

Механізм розвитку

Кожна з перерахованих вище сполук зв’язується з певним видом рецепторів і викликає в людському тілі ланцюг взаємопов’ язаних біохімічних процесів, результатом чого є клінічні симптоми алкогольного або наркотичного сп’яніння.

Оскільки в організмі існує безліч рецепторів і біологічно активних речовин - гормонів, нейромедіаторів, зрозуміти сутність кожного виду абстинентного синдрому можливо тільки знаючи, які прояви чинить в організмі кожна з речовин.

Алкоголь і різні наркотики викликають симптоми за допомогою дії на:

• ендогенну опіоїдну систему
• ГАМК-ергічну систему
• катехоламінову систему
• дофамінову систему
• серотонінову
• холінергічні рецептори
• нікотинові рецептори
• канабіоїдні рецептори організму та ін.

Потрапляючи в організм, усі перелічені речовини зв’язуються з певним видом рецепторів і роблять непотрібним вироблення власних речовин схожої будови (наприклад, ендогенних опіатів, канабіоїдів тощо). Це призводить до дефіциту власних нейромедіаторів, змінює активність ферментних систем. У відповідь організм посилює вироблення біологічно активних речовин - катехоламінів (зокрема - дофаміну), але через блокаду ферментів він не перетворюється на норадреналін і накопичується в мозку у великих кількостях, спричиняючи прояви абстинентного синдрому. Причому його накопичення характерне для вживання будь-яких перерахованих психоактивних речовин, а ступінь прояву синдрому прямо залежить від його концентрації в організмі.

Тому лікування абстинентного синдрому спрямоване на нормалізацію вироблення дофаміну в мезолімбічній системі мозку. Надлишок катехоламінів пошкоджує клітини мозку, особливо зону, відповідальну за пам’ять та емоції, зношує серце, призводячи до аритмій, ішемії.

Симптоматика

Ступінь вираженості симптомів залежить від причинного чинника і стадії хвороби. Групи симптомів:

• до неспецифічних симптомів інтоксикації речовиною відносять: дискомфорт, слабкість, розбитість, головний біль
• до загальних симптомів синдрому відміни відносять ознаки, характерні для відміни будь-якої психоактивної речовини
• (конфліктність, агресія, депресія, депресія, дисфорія, відмова від приймання ліків тощо).
• до специфічних симптомів відносять ознаки відміни конкретної наркотичної сполуки
• симптоми загострення супутніх захворювань або новопридбаних хвороб на тлі хронічної інтоксикації

Алкогольний абстинентний синдром

Являє собою комплекс патологічних симптомів, які виникають в осіб, які страждають на алкогольну залежність при відмові від вживання алкогольних напоїв.

Діагностика

Постановка діагнозу здійснюється з урахуванням анамнестичних даних і клінічних проявів захворювання. В анамнезі пацієнта може міститися інформація про те, що він протягом тривалого часу вживав алкогольні напої.

Лікування

Схема лікування абстинентного синдрому передбачає внутрішньовенне крапельне вливання сольових розчинів, вітамінотерапію, дезінтоксикаційну терапію. Також хворим призначають засоби для відновлення функцій різних органів і поліпшення діяльності нервової системи.

Хворим призначають бензодіазепіни - препарати, які зменшують тривожність, мають заспокійливу, снодійну та протисудомну дію, а також усувають вегетативні порушення. Для запобігання виникненню наступних запоїв таким хворим проводять лікування алкогольної залежності та призначають психотерапевтичне лікування.

Профілактика

Абстиненція є ознакою вже сформованої алкогольної залежності. Якщо пацієнт продовжить вживати спиртне, то з часом явища абстиненції посиляться, а алкоголізм прогресуватиме. Особи, які страждають на абстинентний синдром, повинні отримувати лікування, спрямоване на усунення алкогольної залежності.

Відмінності від похмілля

Після вживання значних кількостей алкоголю у людини, яка не страждає на алкоголізм, на ранок проявляється низка симптомів, пов’язаних із гострою інтоксикацією токсичними продуктами розпаду алкоголю в організмі. Зазвичай це гострий головний біль, слабкість, нудота, що нерідко супроводжується блювотою, пригнічений настрій, тремор рук, надмірна пітливість.

Протягом дня ці симптоми зазвичай поступово минають. Такий стан називається “похміллям” і його не треба плутати з абстинентним синдромом, що спостерігається при алкоголізмі.

Симптоми алкогольної інтоксикації не полегшуються повторним прийомом алкоголю, по суті, це просто гостре отруєння продуктами розпаду алкоголю в організмі. Зняття абстинентного синдрому за допомогою нової дози алкоголю, всупереч загальній хибній думці, може тільки погіршити і без того важкий стан.

Абстинентний синдром (або синдром відміни) формується на II стадії алкоголізму і є яскравим проявом формування фізичної залежності від алкоголю. Він проявляється через 8-20 годин після припинення вживання спиртних напоїв і проявляється комплексом психічних, неврологічних і соматовегетативних розладів.

Наркотичний абстинентний синдром

Абстинентний синдром - сукупність симптомів соматичних, психопатологічних розладів, викликаних відміною наркотику або зниженням його дозування. Наркотична ломка - абстиненція, абстинентний синдром, виникає за фізичної залежності.

Тяжкість абстинентного синдрому залежить від здатності наркотику вбудовуватися в метаболізм людини. Високу спорідненість до нейромедіаторів людини виявляють опіати.

Ці наркотичні речовини швидко викликають фізичну залежність, скасування їх супроводжується абстиненцією. Важку ломку спричиняє вживання метадону. Вона може тривати понад місяць і перенести її вдається не завжди.

Деякі наркотики, такі як галюциногени, не спричиняють фізичної залежності, і після їхнього скасування не виникає наркотичної ломки. Але до психоделіків розвивається психічна залежність, що спричиняє душевні страждання людини, змушує добувати дозу будь-якими способами.

Лікування

У перебігу наркотичного синдрому відміни доцільно виділити кілька періодів, які суттєво відрізняються за підходом до лікування. Насамперед це безпосередньо наркотичний абстинентний синдром, у якому виділяють періоди детоксикації та відновлення. Період відновлення інакше називають постабстинентним станом. Логічним продовженням є терапевтична ремісія з різними методами подолання тяги до наркотиків.

Детоксикація

Саме на цьому етапі прояви абстинентного синдрому максимально виражені та потребують активних терапевтичних заходів.

Лікування відбувається в стаціонарі.

Для прискорення виведення токсину призначають масивну інфузійну терапію в поєднанні з сечогінними.

Для деяких видів наркотиків існують специфічні антидоти, які усувають вплив токсину і вкорочують період яскраво вираженої абстиненції.

Відновлення

Після згасання симптомів гострого періоду абстиненції настає період відновлення. У цей час можливі спонтанні рецидиви характерних для періоду абстиненції проявів, але менш виражених. Явно помітною стає психологічна залежність від прийому наркотику. Для емоційної сфери характерна депресія, зниження загального фону настрою, дратівливість, напади тривоги.

У цьому періоді ефективним є призначення антидепресантів для боротьби з емоційними проявами хвороби. Щоб зменшити потяг до наркотику призначають протисудомні препарати, транквілізатори, нейролептики ін’єкційно або в інфузії.

Ремісія - це початок шляху

Успішно усунутий абстинентний синдром у разі наркоманії або алкоголізму - тільки початок довгого шляху до звільнення від залежності. У Європі та США для цього широко застосовують замісну терапію. У нас вона поки що не набула поширення. У вітчизняних умовах використовують різні види психотерапії, іноді трудотерапію. Особливо ефективним є лікування наркоманії чи алкоголізму в спеціальних установах закритого типу, де хворий за жодних умов не може отримати доступу до предмета залежності.