Примусове лікування – це вихід?

Лікування алкоголізму в примусовій формі - поміщення цієї особи, без отримання згоди від неї самої або дозволу від людини, яка є її законним представником, на примусове лікування у відділення стаціонару. Метою примусового лікування алкоголізму є повна ізоляція суспільства від особи, яка становить реальну загрозу. Примусове лікування застосовується за рішенням суду.

Алкоголізм і заходи щодо його лікування

Алкоголізм являє собою серйозне захворювання, яке несе загрозу життю, здоров’ю і психологічному стану хворого. Однак крім прямої загрози для алкоголіка неоціненної шкоди, як моральної, так і фізичної, завдається його найближчому оточенню. Часом людина, що має нестримну пристрасть до алкогольних напоїв, може стати серйозною загрозою для суспільства і людей, що знаходяться поруч.

Часта практика у вирішенні подібних проблем може застосовуватися, як примусове лікування. Законодавство гарантує свободу громадянам, але згідно з правом, як лікування однієї з форм психологічного захворювання, може бути застосовано примусове лікування алкоголізму. Часом люди, зіткнувшись із незнанням, що робити, якщо п’є чоловік і куди звертатися, впадають у відчай.

Примусове лікування

“Здати” алкоголіка на примусове лікування можна тільки за рішенням суду. Але і суд може ухвалити таке рішення тільки за наявності вагомих аргументів.

Інша справа, коли у людини виникають психічні розлади на тлі алкоголізму. Це можуть бути галюцинації, ознаки “білої гарячки” або шизофренії. У такому разі необхідно викликати поліцію та спеціалізовану психіатричну бригаду. Поліція в даному випадку фіксує загрозу життю для членів сім’ї та оточуючих, а психіатрична бригада вирішує, куди подіти алкоголіка, тобто питання про примусову госпіталізацію до психіатричного диспансеру.

Якщо галюцинації відсутні, проте поведінка агресивна та загрозлива, також слід викликати поліцію. Вирішувати, куди подіти алкоголіка, будуть співробітники правоохоронних органів. Незважаючи на те, що перераховані вище дії є законними, вони не завжди призводять до потрібного результату. Найчастіше бригади швидкої психіатричної допомоги, вислухавши симптоми, відмовляються їхати.

Ще одна безвихідна ситуація, коли буйний алкоголік стає тихим і спокійним у присутності поліції, відповідно, підстави для виклику психіатричної бригади відсутні. Надалі людина не перестає пити, і питання, куди можна відправити алкоголіка, залишається актуальним. У такому разі існує ще один, довший і важчий спосіб - “здати” алкоголіка на примусове лікування до психіатричної або наркологічної клініки.

Члени сім’ї, сусіди, родичі та інші особи мають право написати заяву на ім’я головного лікаря психіатричного або наркологічного диспансеру з проханням вжити заходів щодо проведення госпіталізації без згоди хворого із зазначенням причин. З аналогічним проханням паралельно звернутися в поліцію, зокрема до дільничного поліцейського. Попередньо при кожному буйному вчинку не терпіти поведінку, а викликати поліцію, щоб зафіксувати адміністративне правопорушення. Що частіше громадянин притягувався, то легше буде довести його неосудність. Вищеназвані інстанції можуть на ваше прохання звернутися до суду для винесення рішення про примусове лікування. Якщо ні диспансер, ні поліція на ваші прохання не відреагували, ви маєте право вимагати письмових відповідей. Після цього можна самостійно звертатися до суду із заявою про застосування примусового лікування. За наявності підстав суд винесе судовий акт, відповідно до якого можна буде здати алкоголіка на примусове рішення.

Докази для суду

Перш ніж здати алкоголіка на примусове лікування, ви повинні довести суду, що людина дійсно цього потребує.

Одних слів і доводів навіть членів сім’ї може бути недостатньо, тому зберіть якомога більше доказів, які свідчитимуть у суді про те, що людина дійсно перебуває на межі. Ними можуть бути:

• Фото - та відеоматеріали, на яких хворий зображений у стані алкогольного сп’яніння (можливо, буйні витівки, його погрози тощо). Що більше буде матеріалів, то більше буде у суду причин примусово здати алкоголіка в наркологію.
• Запрошення свідків. Як правило, свідчення родичів, які часто застають алкоголіка в згубному стані, для суду не мають великої сили. Тому радимо вам залучити до справи сусідів, співробітників і знайомих хворого, які так чи інакше постраждали від його пристрасті до алкоголю.
• Виклик дільничного. Якщо алкоголік напився і бешкетує, то сміливо викликайте дільничного поліції, який зафіксує акт агресії, захистить вас і надасть свідчення суду.
• Результат судмедекспертизи. Найвагоміший і незаперечний аргумент. Якщо експертиза постановила, що в алкоголіка виявлено психологічне порушення та будь-які інші відхилення, які можуть спричинити низку важких наслідків, суд не матиме причин відмовити родині хворого, яка має намір примусово здати його на лікування в наркологію.

Коли вдаватися до методу

Як відправити на примусове лікування від алкоголізму і зрозуміти, що настав саме той момент, коли людина не в змозі впоратися самостійно з проблемою?

Визначити це дуже просто, поспостерігавши за алкоголіком і його поведінкою. Ознаки, на підставі яких можна сказати, що людина несе загрозу самій собі і в неї важкий психічний розлад:

• у неї з’являються суїцидальні думки або вона навіть уже робила спроби накласти на себе руки;
• алкоголік агресивний, і є реальна загроза, що він завдасть шкоди родичам і оточуючим;
• у хворого бувають галюцинації та маревний стан;
• спостерігається відмова від елементарного догляду за собою і зовнішністю, людина навіть не бажає себе обслуговувати в побуті.

Недобровільна госпіталізація

На практиці трапляються випадки, коли затяжний алкоголізм переростає в більш серйозне захворювання, і громадянин стає небезпечним для себе і для суспільства. Що ж робити в цьому випадку?

Недобровільна госпіталізація

Законом “Про психіатричну допомогу та гарантії прав громадян під час її надання” передбачено, що громадянина, який страждає на алкоголізм, може бути госпіталізовано до медичного закладу для надання йому спеціалізованої допомоги в умовах стаціонару без його згоди (або без згоди законного представника) до винесення рішення суду, якщо лікування його можливе лише у стаціонарі, а процес перебігу хвороби є важким та зумовлюється:

• безпорадністю людини, тобто неможливістю самостійно задовольняти основні потреби;
• небезпечністю її поведінки для оточуючих і її самої;
• нанесенням істотної шкоди своєму здоров’ю, якщо вона буде залишена без надання медичної допомоги.

Це не примусове лікування алкоголізму. Фактично під недобровільне поміщення в стаціонар підпадають випадки, коли у громадянина на тлі прийому алкоголю починають з’являтися ознаки психічного розладу. Тому просто алкоголізм, без ” обтяжуючих” наслідків, під таку термінологію не підходить. Після того як громадянин пройде курс лікування, його відпустять додому.

Незважаючи на те, що асоціальна поведінка громадян, які страждають на алкоголізм, завдає шкоди оточуючим, керівництво країни стверджує, що в державі примусового лікування від алкоголізму без згоди хворого (або його законного представника), окрім випадків, передбачених законодавством, запроваджено не буде, оскільки це порушує права громадян і суперечить принципам міжнародного права.

Недоліки примусового лікування

Якщо вдалося домогтися позитивного рішення суду, то родичі та близькі можуть зітхнути з полегшенням. Водночас цей спосіб має деякі недоліки:

• Перш за все, вилікуватися від алкогольної залежності тільки з примусу неможливо. Поки сама людина не усвідомить, що вона хвора, їй нічого не допоможе. Після повернення додому їй все одно не вдасться соціалізуватися.
• Необхідно розуміти, що у того, хто пройшов примусовий курс лікування, дуже великий ризик виникнення рецидиву.
• Дуже важливо, щоб під час лікування лікарям вдалося з’ясувати причину, чому людина стала пити, і донести це до неї. Якщо алкоголік зрозуміє й усвідомить її, то тоді є величезний шанс на справжнє лікування. Але, на жаль, так буває рідко.