Барбітурати – це група фармацевтичних препаратів, похідні барбітурової кислоти, що застосовуються як заспокійливі, снодійні та протисудомні засоби. У минулому вони широко використовувалися в медицині для лікування безсоння, тривожних станів та епілепсії.
Сьогодні барбітурати застосовуються значно рідше, оскільки мають високий ризик передозування та формування залежності. Через це в більшості випадків їх замінили більш безпечні препарати. У клінічній практиці барбітурати переважно використовують у анестезіології або для купірування судомних станів.
Найчастіше ці препарати зустрічаються у вигляді таблеток або розчинів для ін’єкцій, які застосовуються під контролем медичних фахівців.
Фармакологічна дія
Барбітурати впливають на центральну нервову систему, посилюючи дію гальмівного нейромедіатора – гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). У результаті активність нейронів у мозку знижується, що призводить до загального пригнічення нервової системи.
Це проявляється такими ефектами:
- зниження рівня тривоги;
- седативний та снодійний ефект;
- пригнічення свідомості;
- зменшення судомної активності;
- розслаблення м’язів та зниження нервового збудження.
Разом із цим барбітурати мають вузьке терапевтичне “вікно”, тобто різниця між лікувальною та небезпечною дозою є невеликою. Саме тому неправильне дозування може швидко призвести до токсичного впливу на організм.
При прийомі занадто великої дози може виникати виражене пригнічення центральної нервової системи. Це супроводжується сильним сонливим станом, порушенням координації, сповільненням дихання та падінням артеріального тиску. У тяжких випадках можливе пригнічення дихального центру, порушення роботи серцево-судинної системи, розвиток коми та загроза для життя.